Чи має перспективу державне управління галузями?
Власне, на це питання уже відповіла історія.

А сучасна – лише посилила сумніви щодо підпорядкування економіки чиновництву у демократично орієнтованій країні з європейськими цінностями.
Не випадково національний бізнес засипає керівництво Держави різними креативними і не дуже регуляторними пропозиціями, наразі, не беручи на себе ніякої відповідальності за втілення його ідей.

Тож, чи можуть бути реалізованими в комплексі такі пропозиції від промислово-фінансових холдингів чи мікробізнесу?

Можуть, якщо до їх обговорення та реалізації підходити з міркувань суто державницьких, спрямованих на результат не лише в умовах протидії наступаючий пандемії, а й з врахуванням інших викликів економічної кризи, від якої світова спільнота нікуди не дінеться.

І головне – відкинувши політичний підтекст суспільно-економічних відносин в країні і тотального протистояння на знищення політичних угрупувань. Інакше їх не назвеш.

Що ж стосується відродження економіки, то вірогідно важливо розвивати державно-приватне партнерство через залучення до напрацювання алгоритму участі в державному управлінні галузями економіки, на першому етапі, саморегулятивних організацій національного рівня.

Адже створенням нових і нових міністерств справі не зарадиш.

Можливо, всеукраїнські об'єднання роботодавців та промисловців (звичайно, за делегування їх членства) взяли би на себе повну відповідальність за наповнення бюджету та розвиток галузі на рівні центральних органів виконавчої влади на договірних засадах з Кабінетом Міністрів України на засадах реального соціального партнерства? А не теперішнього!
13 БЕРЕЗНЯ / 2020

Автор: Віктор Хмільовський
Світлина: РОБОТОДАВЕЦЬ
Made on
Tilda